Черговий футбольний уїкенд в Україні залишився позаду.
Сезон української Прем’єр-ліги потрохи набирає оберти, але мусимо звикати до того, що вікенд перед Днем Незалежності України в нас тепер кубковий, тож команди третім туром фактично підвели риску під власними виступами на старті сезону. Уже помітні певні тенденції, і якщо для когось вони позитивні, то в певної кількості команд є майже два тижні, щоб перезапустити себе під продовження чемпіонату.
3 тур. 14.08.2026 18:00 Епіцентр 0:0 Верес 3 тур. 15.08.2026 13:00 Кривбас 1:1 Лівий Берег 15:30 Кудрівка 0:0 Оболонь 18:00 Карпати 3:0 Буковина 3 тур. 16.08.2026 13:00 ЛНЗ 2:0 Чорноморець 15:30 Харків 0:1 Шахтар 18:00 Динамо Київ 2:1 Колос 3 тур. 17.08.2026 18:00 Полісся 1:2 Зоря Очікували на кволий Харків — отримали переляканий Шахтар Черговий матч із гучною афішою на старті нового сезону. Знову за участі Харкова, але тепер уже проти чинного чемпіона країни. І з тим футболом, який команда Младена Бартуловича продемонструвала в грі проти житомирського Полісся на початку минулого тижня (1:3), навряд чи хтось би всерйоз міг повірити, що "золото-бордові" зможуть зачепитись за максимальний результат у цій грі.
Тим паче з таким початком — харків’яни наступили на ті самі граблі, що й "вовки", просто не зібравши думки докупи одразу зі стартовим свистком, і якщо покарати команду Ротаня за це вони не зуміли, то колектив Арда Турана продемонстрував, як це потрібно робити. І якщо вже відверто казати, то "гірники" й самі були шоковані фактом такого стрімкого набуття переваги за рахунком. Вони до цього просто не звикли в своїх виступах за останній час.
Як наслідок, обидві команди мали відкидати свої початкові напрацювання тактики й рухатись уже за сценарієм розвитку подій на полі. І тут ми побачили, що "гірники" не здатні на цьому етапі сезону контролювати гру за таких умов узагалі. Прогалини в захисті, слабка гра в атаці, м’яч у суперників (бо так і планували грати від самого початку, судячи з усього), жодної ініціативи. Але рахунок на табло на користь Шахтаря.
Що також кидалось у вічі, так це відсутність будь-яких зрушень поперерві, до чого ми вже звикли за часи Турана, бо що-що, а доносити свої думки до гравців під час коротких розмов цей тренер точно вміє. Але це був той рідкісний випадок, коли в Шахтаря взагалі нічого не працювало, окрім футбольної долі, яка явно посміхалась "гірникам" у всі 32.
На тлі всього цього футбол Харкова, який знову був відверто обмеженим у передній лінії з незрозумілих причин, виглядав чимось свіжим та яскравим. Але разом із тим поставало й питання майстерності гравців у стадії завершення. Коли вже навіть Різник почав відверто привозити, а захист Шахтаря програвав одну боротьбу за іншою, не реалізовувати всі ці гольові моменти було просто нерозумно.
Як наслідок, "золото-бордові" програли другий поспіль визначальний матч на старті сезону, а третьому — ледь вигризли перемогу, і якщо про дистанцію говорити все ще зарано, то перші тривожні дзвіночки вже пролунали. Для команди Турана — також.
Карпати — щось незбагненне, але лякаюче Початок кампанії виходить таким, що присвячений пошуку першого реального суперника для львівських Карпат. Команда Франсіско Фернандеса розгромила Кривбас (4:1) — тут начебто надзвичайного не відбулось, незважаючи на вольовий характер цього результату, потім був розгром ЛНЗ — і тут рахунок, сформований на останніх хвилинах (3:0), дійсно багатьох міг здивувати. А в третьому турі сталась ще одна перемога "зелено-білих".
Фактично — найлегша серед усіх зіграних матчів станом на зараз. Ми продовжуємо знайомитись із чернівецькою Буковиною, і там точно не все настільки погано, як може свідчити відсутність голів на рахунку команди Сергія Шищенка. Другий тур поспіль вона наближається до фантастичного для нашого футболу показника в 30 ударів по воротах суперників за гру, і це дарує відчуття задоволення від перегляду матчу, яким би чином він не завершувався.
Але проти Карпат гра для "жовто-чорних" завершилась фактично на восьмій хвилині, коли рахунок став 2:0 на користь Карпат, які забивали надзвичайно легкі голи у ворота Германа Пенькова. Якби Кожушко одразу відповів на другий пропущений м’яч своїм результативним ударом, то було б, про що поговорити. А так — скільки б не атакувала Буковина, скільки б не помилявся на м’ячі нетипово для себе Марченко, але до першого гола після повернення до "еліти" команда Шищенка досі так і не дісталась.
Що ж до Карпат, то треба відзначати витримку колективу Франа та здатність тепер уже спокійно закривати подібні поєдинки у відповідний момент. Тут це сталось посеред другого тайму з черговим м’ячем від Костенка та тепер уже асистом від новачка Вантуха. Тим часом на питання щодо реальної опозиції львів’янам на старті сезону, судячи з усього, відповідь доведеться давати лише Шахтарю.
У Динамо Київ криза жанру Навіть у банальній побудові сценарію на гру. Черговий бойовитий суперник із характером випав на долю команди Ігоря Костюка після єврокубків, і знову "біло-синім" удалось завершити стартовий період атакувальних дій результативним ударом. У минулому це призводило до того, що Динамо шукало другий гол ще до перерви, знімало всі питання, а потім спокійно догравало собі матч у другому таймі. Але зараз інші часи.
Нині кияни пропускають за мить після власного забитого м’яча з першої ж атаки суперників у матчі, ще й таким чином, як це зробив Вячеслав Суркіс — очевидна помилка воротаря під час дальнього удару Демченка. Півзахисник Колоса, до речі, потім ще неодноразово прикладався з дистанції в очікуванні, що голкіпер господарів схибить знову.
Цей пропущений гол трапився посеред першого тайму й відтоді якоїсь упевненості в діях Динамо побачити було складно. Команда Руслана Костишина при цьому продовжувала грати в свій футбол, який від початку матчу полягав у тому, щоб зробити все можливе, аби не пропускати голів. Не вийшло з першої спроби — відновили статус кво відносно випадково — починаємо все з початку. Колос не демонстрував чогось надзвичайного, але й цього вистачало.
Аж до 73 хвилини, коли Костюку вже довелось підтягувати стару гвардію, і власне Ярмоленко та Буяльський і відіграли ключові ролі в другій гольовій атаці Динамо. На рівні із Сичем, Пономаренком та Бражком, безумовно. А останній на радощах ще й забув, що в нього вже було попередження в активі, тож невиправдано сфолив наприкінці матчу в центрі поля та залишив команду в меншості догравати матч, у якому все ще залишався той-таки Демченко, але далекобійними гарматами ворота більше не вражали того вечора.
"Вовки" вкусили "мужиків", але не загризли Житомирське Полісся в третьому турі опинилось поміж двох вогнів. Бо позаду залишився надзвичайно вдалий для команди Руслана Ротаня матч проти Харкова (3:1), а попереду буде гра проти донецького Шахтаря, який із цим самим Харковом грав цими вихідними. Тож "вовків" цікавило все, аж надто — свій власний матч проти луганської Зорі на домашній арені.
Команда Віктора Скрипника ні для кого не буде вважатись зручним суперником у цьому сезоні. І цього разу вона продемонструвала правомірність цього твердження. Зоря приїхала грати від оборони — це зрозуміло. Навіть двох мобільних півзахисників відправила до атаки, щоб банально було, кому втікати в разі чого до контрвипадів. Але для того, щоб подібні моменти з’являлись, треба було спочатку відбитись від атак суперників.
А з такою налаштованістю на ворота, як продемонструвало Полісся на початку цієї гри, було важко це зробити. Не забарився й відносно швидкий м’яч для команди Ротаня — Федор забив перший гол у кар’єрі в УПЛ, тоді як чергова флангова передача Велетня на старті цього сезону призвела до результативної дії партнера. Усе. Перевагу отримало, контроль над ситуацію на полі підкріплено забити м’ячем. Що ще потрібно?
Напевно, що другий гол, який би остаточно зняв усі питання. Але для цього треба було прагнути його забити, чого за Поліссям ми якось не помічали. У підсумку дійшло до того, що перший тайм завершувався вже з парою моментів біля воріт Бущана, у першому з яких під час удару Глущенка з дистанції воротар зіграв дещо незграбно, а другому — уже рятував від пострілу Слесаря.
Проте в контексті подальших подій увагу на себе мав звертати саме перший із цих епізодів. Досвідчений Бущан поплив? Можливо. Принаймні в епізоді з другим пропущеним м’ячем Полісся поперерві таке враження й складалось. До цього воротарю не пощастило з відскоком на ногу Глущенка, після сейву від удару Нестеренка з гострого кута. А от на 63 хвилині Бущан привіз та привіз.
Із загалом гарного сценарію гри для "вовків" цей матч перетворився раптово на нестерпний для них. Бо атакувати знову в господарів сил наче й вистачало, але з якими ж труднощами просувалось уперед Полісся! Команда Скрипника тим часом знову ввімкнула режим витримки й навіть із масованими замінами не квапилась до 78 хвилини — Зорю загалом у цій грі все влаштовувало. Та й що могло не влаштовувати, якщо навіть останні моменти в зустрічі все одно були за "мужиками" та їхніми контратаками?
Пара "нулів", у яких винні воротарі У цьому турі не обійшлось і без матчів із відсутністю забитих м’ячів. Але навряд чи можна було вважати поєдинки за участі Епіцентру та Вереса, а також Кудрівки та Оболоні позбавленими атакувального футболу. Окрім підсумкового рахунку на табло, у них було ще щось спільне — бездоганна гра воротарів однієї з команд.
У випадку зі стартовим матчем туру йшлось саме про виступ Валентина Гороха в рамці воріт "червоно-чорних". Дев’ять сейвів — відмінний показник за умов повної переваги команди Сергія Нагорняка в цій грі. І тут насправді, із одного боку, хочеться відзначати знову й знову воротаря команди Олега Шандрука, а з іншого — три матчі залишились позаду, але щодо гри Вереса в атаці ми можемо згадати лише емоційний матч проти Динамо, тоді як там, де треба було діяти більш прагматично, рівненці не демонстрували чогось особливого. А Епіцентр просто не дотиснув цього разу, хоча мав для цього всі підстави.
Але була в цьому турі ще й інша гра, де голкіпер забрав на себе всю увагу. Кудрівка намагалась грати проти київської Оболоні з позиції сили. І якщо загалом за малюнком гри подобалась більше саме команда Олександра Протченка в атакувальному плані, то коли справа доходила до її помилок у захисті, залишалась лише одна людина, яка могла врятувати "яструбів" від поразки — Антон Яшков.
Те, як цей 34-річний воротар ментально знищував своїх опонентів, які фактично розстрілювали його ворота, це треба було просто бачити. Маткевич та Шулянський точно не захочуть зайвий раз згадувати цю гру.
ЛНЗ нарешті зміг відзначитись голом І виграв загалом доволі спокійно матч проти одеського Чорноморця, який був для команди Віталія Пономарьова першим повноцінно домашнім у сезоні. Багато говорити про цю гру немає жодного бажання — навіть ті дві "нулівки" були більш насиченими на події. А тут маємо відзначати Данила Кравчука на вістрі атаки "бузкових", який точно продемонстрував більше бажання грати у футбол, аніж Ассінор та Девід до цього.
У підсумку, голодний нападник оформив гол + асист і, здається, має тепер забирати собі місце в стартовому складі. Про Чорноморець при цьому ані пари з вуст — на оцінку гри треба спочатку награти.
Кривбас знову не тримав удар Матч у Кривому Розі знову потрапив під серйозний вплив повітряної тривоги, так що замість однієї гри ми подивились фактично дві окремі. Рівно по тайму на кожну, бо ворота активізувався саме під завісу перерви.
При цьому в першій половині гри Лівий Берег не продемонстрував абсолютно нічого в атаці, тоді як суперники відзначились розкішним дальнім ударом Ріваса, який продемонстрував, що не лише одного Мендозу може знайти Кривбас у Південній Америці.
Однак потім була дуже тривала тривога, яка змінила поведінку команд у другій половині гри. "Лелеки" нарешті прокинулись, і якщо в першому таймі в них було аж нуль ударів у напрямку чужих воріт, то в другому — уже 17. Один із них — не менш ефектний постріл Сідннея. А якщо брати за сукупними гольовими моментами, то колектив Патріка ван Леувена мав цю гру взагалі програвати. Якби не Кемкін — так, знову в нас якийсь воротарський тур виходить.
Найкращий гол туру Яксон Рівас (Кривбас) Сіднней Сантос (Лівий Берег) Назарій Русин (Карпати) Олександр Демченко (Колос) Найкращий гравець туру — Антон Яшков (Кудрівка).
Найкращий тренер туру — Віктор Скрипник (Зоря).
# 18 серпня 2026 І О 1 Карпати 3 9 2 Шахтар 3 9 3 Динамо Київ 2 6 4 Полісся 3 6 5 Зоря 3 6 6 Епіцентр 3 4 7 Кривбас 3 4 8 ЛНЗ 3 4 9 Харків 3 3 10 Лівий Берег 2 2 11 Буковина 3 2 12 Оболонь 3 2 13 Кудрівка 3 2 14 Верес 3 1 15 Колос 2 0 16 Чорноморець 2 0 4 тур. 28.08.2026 15:30 Колос -: - Оболонь 4 тур. 29.08.2026 13:00 Кудрівка -: - Епіцентр 15:30 Лівий Берег -: - Карпати 18:00 Шахтар -: - Полісся 4 тур. 30.08.2026 13:00 Чорноморець -: - Кривбас 15:30 ЛНЗ -: - Верес 18:00 Зоря -: - Харків 4 тур. 31.08.2026 18:00 Буковина -: - Динамо Київ