Команда Маріно Пушича витиснула максимум із мінімуму в атаці й скоротила відстань від конкурентів.
Центральний матч дев’ятнадцятого туру української Прем’єр-ліги на полі Арени Львів поміж донецьким Шахтарем та Олександрією додатково розігрівати не було жодної потреби. Бо всі й без того могли поглянути до турнірної таблиці й зауважити, що зустрічаються третя та друга команди національної першості в дещо непритаманному для них порядку розташування.
Проте київське Динамо раптово вирішило, що інтриги в цій парі, яка зіграла в першому колі в божевільні 4:3 на користь "поліграфів" та незабаром ще й битиметься в Кубку України, недостатньо, і втратило очки в грі проти полтавської Ворскли. І, як не дивно, це був пас на половину поля саме колективу Руслана Ротаня, який міг у разі успіху в грі проти "гірників" скоротити відстань від столичного колективу до трьох очок, що аж ніяк не вісім пунктів, на які теоретично могла б розраховувати команда Маріно Пушича.
Перший тайм цього матчу був суто або для любителя тактичних рішень тренерських штабів, або для дуже сонливого глядача, якому надвечір у суботу захотілось трохи полежати перед екраном на канапі. І нічого дивного в цьому не було — команди вирішили такою зробити першу половину зустрічі, бо всі боялись зробити зайвий крок на полі, аби раптом чого не сталось. Із такою моральною настановою далеко не зайдеш. Особливо Шахтарю, якому, узагалі-то, перемога була вкрай потрібна.
Однак команда Маріно Пушича навіть удару в бік чужих воріт не завдала за першу половину, після чого, вочевидь, отримала на горіхи від головного тренера, бо на другий тайм одразу з’явились Судаков та Егіналду, тож було зрозуміло, що "гірники" налаштовані більш рішуче. Олександрія тим часом продовжувала грати виважено й у тому ж самому темпі, що й раніше.
Проте час минав, і сил у команди Ротаня точно більше не ставало. Почали виникати дрібні огріхи в обороні, а коли в суперників з’явились швидкісні гравці, то ними одразу ж і почали користуватись. Але все одно ще довго господарі не відзначались ударами в площину, а коли почали, то Кампушу одразу довелось із порожніх вибивати спробу Егіналду з гострого кута пробити на правому фланзі штрафного.
А потім Шахтар зрештою забив. Це сталось на 77 хвилині, коли провалився центр оборони Олександрії й як не Еліас, то Судаков на добиванні переграв Єрмакова. "Поліграфи" у відповідь кинулись атакувати й мали навіть пристойний момент Філіппова майже одразу, проте той не переграв Різника дальнім ударом.
І це все відбувалось за умов сильного мокрого снігу, який раптово почав падати з неба над Ареною Львів, тож умови були вкрай несприятливі. Проте не для контратак Шахтаря — простріл Матвієнка з лівого флангу завершує Егіналду на 90 хвилині, а в останньому швидкому випаді Судаков дальнім ударом просто прибиває колектив Ротаня, який до останнього вірив у те, що виваженість дасть результат. Натомість його забезпечило бажання перемагати.
У наступному турі донецький Шахтаря прийматиме криворізький Кривбас, а Олександрія поїде до ковалівського Колосу.
Шахтар — Олександрія 3:0 Голи: Судаков, 77, 90+4, Егіналду, 90 Шахтар: Д. Різник — Вінісіус, Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо — Бондаренко (Судаков, 46), Назарина, Криськів (Грам, 84) — Швед (Еліас, 73), Траоре (Егіналду, 46), Кевін.
Олександрія: Єрмаков — Кравченко, Кампуш, Шабанов, Мартинюк — Мишньов (Ковалець, 74), Калюжний, Шепелєв — Безерра, Філіппов, Цара (Бєляєв, 74).
Попередження: Кевін, Матвієнко — Калюжний, Мишньов