Football.ua розповідає про клуби, що вигравали чемпіонства задовго до завершення сезону.
Баєр під керівництвом Хабі Алонсо офіційно виграв перший в історії чемпіонський титул за п'ять турів до завершення чемпіонату. Команда демонструє неймовірно впевнені виступи і може виграти також декілька інших титулів цієї кампанії. Але приклад леверкузенського колективу не єдиний, коли вдавалось гарантувати собі чемпіонство настільки рано. У цьому матеріалі поговоримо саме про такі приклади, за основу беремо як мінімум 5-6 турів до завершення національного чемпіонату і розглядаємо лише подібні епізоди цього століття у топ-5 європейських ліг.
Ліон, сезон-2006/07 У той період Ліон виграв декілька поспіль чемпіонатів Франції. Команда з президентом Жан-Мішелем Ола з середняка перетворилася на одну з найсильніших не лише у Лізі 1, а й на континенті. В сезоні-2006/07 у складі "ткачів" виступали такі гравці, як Себастьян Скіллачі, Ерік Абідаль, Жеремі Тулалан, Жуніньйо, Хатем Бен Арфа, Флоран Малуда, Карім Бензема та інші.
Не дивно, що їм удалось черговий раз здобути чемпіонський титул і мати підсумковий відрив від Марселя, що зайняв друге місце в таблиці, у 17 залікових балів. Усе розпочиналося наступним чином.
Колектив Жерара Ульє після 12 турів упевнено йшов на першому місці, вигравши 10 матчів і лише одного разу програв, Ренну. Після першого кола відрив від конкурентів складав 15 очок, тому фактично питання з чемпіоном було закрите ще тоді. У 33 турі Ліон зіграв у нульову нічию з Осером і став недосяжним для інших учасників чемпіонату. Тоді команді дійсно майже не було рівних у Лізі 1.
Лише після ще одного чемпіонства й продажу декількох лідерів ініціативу почали перехоплювати інші команди.
ПСЖ, сезон-2015/16 У тому числі одним з тих, хто змінив ієрархію у французькому футболі був ПСЖ. Після приходу катарських власників колектив виграє чемпіонські титули майже щороку, а також встиг декілька разів гарантувати собі золоті медалі задовго до завершення чемпіонату.
У кампанії-2015/16 паризька команда була дуже потужною під керівництвом Лорана Блана. Тоді вона проводила хороший сезон в усіх турнірах, лише трішки не вистачило для проходу у півфінал Ліги чемпіонів, а у чемпіонаті на чолі з неймовірним Златаном Ібрагімовичем, який забив 38 голів, удалось оформити титул із великим відривом від конкурентів.
У березні Монако відставав на 23 залікових бали, а ПСЖ ближче до середини місяця офіційно гарантував собі чемпіонство за 8 турів до завершення Ліги 1. Лише дві поразки у чемпіонаті, 31 очко від Ліона, який у підсумку зайняв друге місце.
Удалось забити неймовірні 102 голи, а навіть після здобуття титулу столичний гранд усе одно було не спинити і він продовжував вигравати матч за матчем. Словом, потіснити той ПСЖ було нездійсненим завданням.
ПСЖ, сезон-2017/18 У наступній кампанії команда вже Унаї Емері програла чемпіонську гонку топовому Монако і хотіла взяти реванш. Окрім того, стала головним хедлайнером літа 2017 року підписавши Неймара за 222 мільйони євро та Кіліана Мбаппе за понад 160 мільйонів євро з бонусами в оренду, тому було зрозуміло, що з таким складом віддати чемпіонство іншому колективу буде вкрай важко.
Ближче до другого кола ПСЖ не мав великого відриву від другого місця, але потім конкуренти почали віддалятися від чемпіонства, а кульмінацією став матч проти Монако у середині квітня, який розгромили з рахунком 7:1 завдяки дублям Анхеля ді Марії, Джованні Ло Чельсо та інших. Це дозволило офіційно гарантувати золоті медалі.
Цікаво, що найкращим бомбардиром колективу стали не бразильська чи французька зірки, що відправилися на Парк де Пренс перед цим сезоном, а Едінсон Кавані, який забив 28 голів. Чергове чемпіонство у кишені.
ПСЖ, сезон-2018/19 Разом із Томасом Тухелем команда зі столиці Франції продовжувала впевнено рухатися Лігою 1. Серйозних конкурентів майже не спостерігалося, а ПСЖ завершив перше коло без поразок. У тому числі виграв у Лілля. Тоді саме цей колектив зайняв друге місце у чемпіонаті.
Тепер найкращим бомбардиром турніру став Кіліан Мбаппе, який забив 33 голи. Позначка у 100 забитих м'ячів була пройдена в черговому сезоні.
Черговий титул, оформлений всередині весни, але на той момент це вже сприймалось, як щось звичайне. А ось у Лізі чемпіонів тоді стався виліт в 1/8 фіналу від Манчестер Юнайтед.
Інтер, сезон-2006/07 Після "Кальчополі" рівень чемпіонату Італії помітно знизився. Якщо раніше італійські команди демонстрували топові результати у єврокубках і Серію А можна було назвати чи не найкращою за лігою континенту, то корупційний скандал трішки вплинув на диспозицію сил. Саме тоді після пониження Ювентуса в класі до другого дивізіону лідерство у чемпіонаті захопив Інтер. Команда виграла чотири титули поспіль, а перше з них здобула абсолютно впевнено.
Лише одна поразка у чемпіонаті, до речі, у виконанні прямого конкурента Роми, що зайняла друге місце, крім того 30 перемог і відрив у 22 бали. У складі колективу вже тоді виступало багато зіркових гравців.
Серед інших Вальтер Самуель, Марко Матерацці, Фабіо Гроссо, Максвелл, Майкон, Хав'єр Дзанетті, Естебан Камб'ясо, Златан Ібрагімович, Ернан Креспо. Тренером тоді був Роберто Манчіні, який заслужив реноме того, хто вміє приводити клуби до чемпіонських титулів.
Солідний фундамент для топового Інтера Жозе Моуріньйо було закладено саме тоді.
Баварія, сезон-2012/13 Дана кампанія є однією з найбільш успішних в історії мюнхенської команди. Разом з головним тренером Юппом Гайнкесом німецький колектив виграв усі можливі турніри.
Перемога у Лізі чемпіонів, де пройшли у плей-оф Арсенал, Ювентус, Барселону та Боруссію Дортмунд, у Кубку Німеччини, в якому виграли у Штутгарта. У чемпіонаті також була суттєва перевага Баварії. Єдина поразка відбулася ще у 9 турі, коли Штефан Кісслінг та Сідней Сем допомогли Баєру перемогти на Альянц Арені, а після того Баварія не програла жодного разу до завершення Бундесліги.
Як підсумок, 29 перемог у 34 матчах, 91 заліковий бал і офіційно гарантований титул за декілька турів до завершення сезону.
Баварія, сезон-2013/14 У наступній кампанії помітився невеликий регрес, команда з Мюнхена програла двічі і набрала на один бал менше за попередню. Тоді в колектив прийшов Хосеп Гвардіола, який зробив з Баварії ще більш різноманітний тактично і впевнений в собі клуб, що виграв "золотий дубль".
У Лізі чемпіонів стався провал із мадридським Реалом у півфіналі, але у внутрішніх турнірах була перемога над Боруссією Дортмунд у фіналі національного кубку, а чемпіонат був виграний вже в двадцятих числах березня, коли відрив від другого місця збільшився до 25 пунктів.
Після цього були поразки від Аугсбурга і Боруссії, але це дозволило конкурентам лише скоротити відставання у таблиці. Що цікаво, у наступних сезонах, де Баварія Гвардіоли виходила на свій пік, знаходилися суперники, які не дозволяли їй святкувати чемпіонство занадто вчасно.
Баварія, сезон-2017/18 На той момент Баварією вже знову керував Юпп Гайнкес, який змінив на цій посаді Карло Анчелотті, що залишив команду через невдалі результати. Під керівництвом досвідченого тренера вдалося здобути чергове чемпіонство. Колектив з Мюнхена впевнено нівелював відставання у таблиці і гарантував собі титул за декілька турів до фінішу після перемоги над Аугсбургом у виїзному матчі.
У інших турнірах тоді не склалося, але 84 бали, майже сотня голів (92) і чергова перемога у Бундеслізі в кишені.
Ліверпуль, сезон-2019/20 На здобуття чемпіонського титулу англійська команда чекала 30 років. Було декілька сезонів, коли перемога була близько, але неодмінно ставалися якісь фактори, що перешкоджали цьому. Утім, під керівництвом Юргена Клоппа у тій знаменитій кампанії у Ліверпуля не було конкурентів.
Програвши круту чемпіонську гонку Манчестер Сіті за рік до того "червоні" набралися спортивної злості і не лишили жодних аргументів щодо того, хто заслужив здобути золоті медалі.
Після першої частини сезону Ліверпуль лише одного разу зіграв унічию, із Манчестер Юнайтед, а крім того виграв всі матчі, мав 16 балів переваги, а першої поразки зазнав лише у 28 турі з Вотфордом. Загалом поразок накопичилося 3, але більшість з них відбулася тоді, коли здобуття трофею було питанням часу. Вражаючі 99 пунктів у АПЛ краще всього характеризують ту круту команду.