Команду Руді Гарсії відправляли в потойбіччя чемпіонату світу на 85 хвилині, але справжні "Червоні дияволи" там і ховались.
"Золоте покоління" бельгійського футболу. Подібну характеристику щодо національної збірної цієї країни ми чули неодноразово й начебто постійно її записують до фаворитів, як мінімум, другого ешелону турнірів найвищого ґатунку, але історичний максимумом наразі так і залишається "бронза" чемпіонату світу-2018. І цього разу після виступів команди на чолі з Руді Гарсією на груповому етапі мундіалю-2026 у компанії Тунісу, Ірану та Єгипту мало хто пророкував цій збірній високі досягнення.
А тут ще й одразу на першому кроці сітки плейоф трапився на шляху "Червоних дияволів" такий потужний колектив, як збірна Сенегалу — чемпіон Африки, принаймні на футбольному полі та третя команда в "групі смерті" в складі Франції, Норвегії та Іраку, що вже було непоганим маркером якості для команди Папа Тьява.
Але "Левам Теранги" загалом байдуже, як саме оцінюють їх суперники, бо за потреби вони все скажуть на футбольному полі. І це був черговий приклад того, як європейським колективам важко дається гра в нетипових для них умовах. Бельгія почала втрачати контроль над станом справ на футбольному полі вже на старті, коли суперники кілька разів огризнулись у швидких атака, а потім прийшов гол рівно посеред першого тайму з їхнього боку.
Мане на 25 хвилині з лівого флангу виконав подачу на Сарра до центру штрафного, той головою пробив у дальню стійку, а відскок перед порожніми воротами залишився для Діарра, який опонентів не пробачив. Одразу після цього настав водопій, але більш свіжою після нього Бельгія не повернулись, тож лише під завісу першого тайму ми побачили гостроту від колективу Руді Гарсії, але удари Доку та Де Кейпера взяв на себе воротар Діав.
Очікувалось традиційне пожвавлення від бельгійців уже на початку другого тайму, що вже не раз траплялось на цьому турнірі, проте ні, навпаки, ще раз забили африканці. Цього разу Ніакате з глибини лівого флангу оборони запустив бездоганний пас до центру чужого штрафного на груди Сарра, а той у два дотики розстріляв Куртуа, який так і не наважився ризиковано грати на перехопленні цієї передачі.
Шок, агонія, безнадія. І навіть штовханина поміж гравців бельгійської збірної прямо на полі. Усе й лише в негативному забарвленні було у виконанні "Червоних дияволів" після цього й здавалось, що цю гру вже неможливо врятувати. Але потім настала 86 хвилина, коли Лукаку на ближній замкнув простріл Меньє з правого флангу. А слідом за нею настала й 89 хвилина, коли Діав помилився з виходом на подачу з лівого флангу від Троссара, чим скористався Тілеманс з ударом головою.
Узагалі немає розуміння, як цю гру Сенегал відпустив. Та й самі футболісти Тіава були шоковані настільки, що в овертаймі були вже згодні тягнути до пенальті, але не ризикувати ще більше. Проте не дотерпіли лише трохи. Наприкінці другого додаткового тайму Камара пішов на перехоплення прострілу з лівого флангу на ближній стійці, у м’яч не зіграв, але зіграв у ноги Тілеманса, після чого переглядали повтор на VAR, але пенальті все ж таки призначили. А сам постраждалий прицільним ударом у праву дев’ятку покарання й реалізував, довершивши такий камбек, якого ми на цьому турнірі ще не бачили.
Фінальний свисток гондураського головного арбітра Ектора Саїда Мартінеса Сорто зафіксував вихід національної збірної Бельгії до 1/8 фіналу чемпіонату світу-2026, тоді як для Сенегал турнірний шлях у плейоф обірвався вже на першому кроці.
Бельгія — Сенегал 3:2 Голи: Лукаку, 86, Тілеманс, 89, 120+5 (пен. ) — Х. Діарра, 25, І. Сарр, 51 Бельгія: Куртуа — Кастань, Мехеле, Теат, Де Кейпер (Меньє, 78) — Тілеманс, Ванакен (Морейра, 63) — Троссар (Онана, 109), Де Брюйне (Раскін, 56), Доку (Лукебакіо, 56) — Де Кетеларе (Лукаку, 46).
Сенегал: Діав — Діатта, Сісс, Ніакате, Якобс (Малік Діуф, 90+3) — Х. Діарра (П. М. Сарр, 73), І. Гує (Б. Ндіає, 95), П. Гує (Камара, 66) — І. Ндіає (І. Мбає, 73), І. Сарр, Мане (Джексон, 93).
Попередження: Мехеле — Камара