30-річний іспанський фахівець успішно завершив свій дебютний сезон у Серії А, вивівши команду на 13-те місце завдяки тактичній гнучкості та феноменальній ефективності.

Після п'яти років плідної роботи в тренерському штабі Мікеля Артети в лондонському Арсеналі, Карлос Куеста робить впевнені самостійні кроки у великому футболі. Очоливши італійську Парму влітку 2025 року, він став наймолодшим головним тренером серед п'ятірки провідних європейських чемпіонатів і в перший же сезон закріпив команду на 13-й сходинці Серії А.

Історія 30-річного іспанця нетипова. Завершивши ігрову кар'єру у 18 років, він зосередився на вивченні спортивних наук. На початку свого шляху Куеста писав тренерам мадридських Реала та Атлетіко в соціальних мережах, що зрештою дозволило йому стати волонтером у молодіжних командах матрацників, а згодом попрацювати і в системі туринського Ювентуса.

"Вам потрібно збільшити ймовірність успіху, і це відбувається, коли ви робите те, що, на вашу думку, допоможе вам. Мені дуже пощастило. На своєму шляху я знайшов неймовірних людей, які відкрили для мене двері своїх знань", — ділиться філософією наставник.

Однією з таких людей став Мікель Артета. Куеста досі із захопленням відгукується про свого друга та колишнього керівника:

"Багато людей бачать, який він неймовірний, але тільки коли знаєш його день у день, розумієш, що він ще кращий. Він неймовірна людина, лідер і тренер".

Прийнявши сміливе рішення покинути Арсенал, Куеста взявся за амбітний проєкт — повернути славу клубу, за який свого часу виступали Ліліан Тюрам, Джанлуїджі Буффон, Фабіо Каннаваро та Джанфранко Дзола.

Свій підхід до побудови команди тренер описує прагматично: все залежить від контексту, цілей та можливостей. Головне для Куести — не сліпе копіювання ігрових схем, а розуміння характеристик власних футболістів.

"Я не так сильно зосереджуюся на системі. Перше, що нам потрібно — це колективний орієнтир та розуміння якостей кожної людини, щоб втілити наше бачення в життя", — зазначає іспанець.

Протягом сезону молодий фахівець активно експериментував, чергуючи гру в чотири та п'ять захисників. До лютого Парма стабільно перейшла на схему 5-3-2, що забезпечило команді необхідну щільність у центрі та гостроту в контратаках. Свій підхід Куеста описує через метафору кольорів:

"У футболі потрібно вибирати чорний або білий колір. Це не означає, що ви все життя гратимете в чорному, але в певному контексті це найкращий вибір. Водночас цей чорний може мати різні відтінки залежно від ваших потреб".

Цього сезону відтінок Парми був максимально прагматичним та орієнтованим на надійну оборону. Хоча команда не демонструвала атакувального домінування, її цифри вражають ефективністю:

Володіння м'ячем: 44,4% Дотики у штрафному майданчику суперника: 11,67 за 90 хвилин (передостанній показник у лізі) Забиті голи: 28 (третій найменший показник у Серії А) Ефективність голів: 1,68 очка за кожен забитий м'яч — найкращий показник у топ-5 лігах Європи.

Заклавши надійний фундамент у свій перший рік роботи, Карлос Куеста та його Парма тепер готуються до подальшої еволюції. Успіх молодого тренера інтригує футбольну Європу не лише через його вік, а й через глибокий та адаптивний підхід до гри.