П’ятнична частина програми двадцять восьмого туру української Прем’єр-ліги видалась короткою, проте доволі насиченою на події. І воно й не дивно — уже на самому початку футбольного вікенда ми отримали матч, який цілком можна було називати центральним для цього раунду змагань. Житомирське Полісся на власному полі приймало київське Динамо.
Обом командам у цій грі треба було перемагати. Хіба що різницю становила лише ступінь "обов’язковості" цього успіху. Кожна втрата очок від "вовків" — це подарунок для їхніх конкурентів у боротьбі за зону єврокубків, де, як ми знаємо, усе дуже гаряче останнім часом, і більш спокійно точно не ставатиме. Команді Олександра Шовковського тим часом ще можна було десь схибити, бо вона сама заробила на це право, але теж бажання якнайшвидше завершити чемпіонські перегони мало б переважати.
Однак у першому таймі на стадіоні Центральний ми ловили флешбеки нещодавнього Класичного у виконанні "біло-синіх". Але Полісся — не Шахтар, тож скористатись пасивним футболом гостей у атаці та геть не бездоганною грою в обороні у команди Імада Ашура нашвидкуруч не вийшло. Моменти були у "вовків", у Сарапія, Брістрича, Батісти та Гуцуляка — зокрема, але забивати не виходило з різних причин. Здебільшого, тому що рятував Нещерет.
У киян тим часом ми можемо пригадати лише ситуацію з ударом Ярмоленка парашутом із лівого флангу штрафного, після невдалої спроби вибивання від Сарапія, і на цьому все. Ані флангові атаки, ані поодинокі стандарти у "біло-синіх" якісними не виходили, тож головному тренеру знову було, про що поговорити під час перерви.
На другу половину матчу очікувано не з’явився Тейлор, бо таки його добили остаточно матчі проти найкращих вінгерів у нашому футболі, тож дебютував Хадрой. Не без проблем, але захист Полісся в підсумку так і не збавив оберти. А на початку тайму тай поготів житомиряни були близькими до того, аби відкрити рахунок. Але Нещерет витягнув удар Брістрича з правого флангу штрафного в дальній кут, а точному добиванню Назаренка після цього не дали статись захисники.
Далі вже Динамо відвело м’яч від власних воріт, і завершувало цей доволі важкий тайм у боротьбі на чужій половині. Не без моментів — вони в киян мали місце, але явно не того рівня гостроти, на який розраховувала команда Шовковського. Михаленко, напевно, найближче підійшов до гола із своїм дальнім ударом із відскоку, але все одно поцілив над поперечиною. Так що забитих м’ячів ми так і не побачили. День був напруженим, але футболісти аж надто відповідально до нього поставились.
У наступному турі житомирське Полісся гостюватиме в луганської Зорі, тоді як київське Динамо гостюватиме в одеського Чорноморця, а до цього посеред тижня зіграє фінал Кубка України проти донецького Шахтаря.
Полісся — Динамо Київ 0:0
Полісся: Волинець — Тейлор (Хадрой, 46), Чоботенко, Сарапій, Назаренко (Гонсалвеш, 69, Йосефі, 88) — Гуцуляк, Андрієвський, Бабенко, Брістрич (Караман, 69) — Крушинський — Батіста.
Динамо Київ: Нещерет — Тимчик, Біловар, Д. Попов (Михавко, 75), Дубінчак — Михайленко, Шапаренко — Ярмоленко (Волошин, 75), Буяльський (Піхальонок, 75), Кабаєв — Ванат.
Попередження: Хадрой — Ванат, Попов, Дубінчак.